Стаття 210-1 КУпАП: порушення правил військового обліку

Норма статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює адміністративну відповідальність за дії, що порушують порядок мобілізації. Йдеться, зокрема, про неявку до територіального центру комплектування (ТЦК), ігнорування повісток, недотримання правил військового обліку як з боку громадян, так і підприємств, а також свідоме ухилення від підтвердження персональних даних або неповідомлення про обставини, що заважають виконати обов’язки.

На відміну від статті 210 КУпАП, яка застосовується виключно до призовників, військовозобов’язаних і резервістів, стаття 210-1 має ширше коло суб’єктів — вона охоплює також посадових осіб та юридичних осіб.

Яка передбачена відповідальність за ухилення від мобілізації?

Невиконання мобілізаційних обов’язків може спричинити як адміністративну, так і кримінальну відповідальність. У Кримінальному кодексі України передбачено низку статей, що регулюють подібні правопорушення:

Стаття 336 ККУ — передбачає покарання за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації: позбавлення волі на строк від 3 до 5 років.

Стаття 336-1 ККУ — передбачає відповідальність за безпідставне ухилення від служби в системі цивільного захисту: від 2 до 5 років позбавлення волі.

Стаття 336-2 ККУ — введена у травні 2024 року. Йдеться про осіб, які були умовно-достроково звільнені для проходження військової служби, але не приступили до виконання обов’язків. Покарання — позбавлення волі від 5 до 10 років.

Стаття 337 ККУ — визначає відповідальність за ухилення від взяття на військовий облік або від участі у навчальних/спеціальних зборах. Санкція:

Частина 1: штраф від 5100 до 8500 грн або виправні роботи до 1 року.

Частина 2: штраф від 8500 до 11 900 грн або виправні роботи до 2 років.

Який штраф передбачено за неявку до ТЦК відповідно до ст. 210-1 КУпАП?

У 2024–2025 роках штрафи за порушення мобілізаційного порядку були суттєво посилені. Розміри адміністративної відповідальності залежать від статусу особи та періоду вчинення правопорушення. Так, у мирний час: для фізичних осіб — від 5100 до 8500 грн; для посадових осіб та юридичних осіб — від 17 000 до 34 000 грн. При повторному порушенні протягом року: фізичні особи — від 8500 до 11 900 грн; посадові особи/юрособи — від 25 500 до 34 000 грн.
Під час дії воєнного стану відповідальність дещо серйозніша: фізичні особи — штраф від 17 000 до 25 500 грн; посадові особи та юрособи — від 34 000 до 59 500 грн.

Чи можливе накладення штрафу без складання протоколу?

У період дії воєнного стану, згідно з чинними положеннями КУпАП, при фіксації правопорушення за ст. 210-1 не обов’язково складати адміністративний протокол. Якщо особа (призовник, резервіст або військовозобов’язаний) не підтвердила наявність об’єктивних причин своєї неявки і водночас була належним чином повідомлена про місце, дату і час явки, ТЦК має право самостійно винести постанову про накладення штрафу.

У таких випадках відповідальність настає без присутності порушника — достатньо довести факт його обізнаності. Якщо штраф не сплачено протягом 15 днів, постанова направляється до органів виконавчої служби для примусового стягнення і сума штрафу подвоюється, а також додається 10% за роботу виконавця і витрати на відкриття виконавчого провадження.

Увага! У воєнний час суди не розглядають справи щодо таких адміністративних правопорушень, як і не оформлюють протоколи, якщо наявні докази поінформованості особи про мобілізаційний обов’язок.

🔎 Юристи та адвокати юридичної компанії «ЗАІПРАВО» мають значний практичний досвід у сфері оскарження рішень і дій територіальних центрів комплектування. Ми допоможемо скасувати неправомірний штраф від ТЦК, захистити Ваші права та відновити справедливість.
Залиште заявку – і ми допоможемо Вам ефективно врегулювати Ваше питання.